Якщо потрібно створити нову систему опалення або настав час замінити ділянку її трубопроводу, то неодмінно доведеться з’єднувати труби. Сучасний ринок пропонує великий вибір матеріалів, з яких виготовляються труби. І для кожного з них передбачений свій спосіб з’єднання. Щобільше – навіть один і той самий матеріал іноді можна з’єднувати по-різному. У деяких випадках необхідно придбати додаткові компоненти для забезпечення з’єднання, в інших – спеціальні інструменти. Розглянемо, що потрібно купити для системи для опалення, коли планується з’єднання труб того чи іншого типу. Розберемося, як правильно з’єднати труби опалення всіх типів.
Стиковка труб опалення з поліпропілену
Використання поліпропіленових труб широко поширене. Цей матеріал недорогий і міцний. Він жорсткий і під час монтажу майже не згинається, кожен поворот формується за допомогою того чи іншого фітинга, тому потрібно багато з’єднань.
З'єднання з муфтою здійснюється методом поліфузійного розтрубного зварювання, яке зазвичай називають просто паянням. Зварювальний апарат – це інструмент, який нагріває фітинг і трубу. Він має регулятор, що дозволяє задати потрібну температуру.
Зварювання здійснюється наступним чином:
- Спочатку трубу готують. Її потрібно відрізати в потрібному місці та забезпечити рівний, строго перпендикулярний зріз без задирок. Для цього використовують спеціальний труборіз або інший універсальний інструмент.
- На паяльний апарат надягають дві насадки потрібного діаметра для труби та фітинга. Встановлюється потрібна температура нагрівання – зазвичай 260–270 °C. Потім апарат вмикається.
- Коли насадки нагрілися, одночасно на них надягають трубу та фітинг і прогрівають протягом певного часу. Елементи надягають на насадки на певну глибину.
- Після прогрівання їх знімають зі зварювального апарату. Майстер з'єднує їх, притискаючи руками, і утримує до повного затвердіння розігрітого пластику. У цей момент не можна обертати та переміщувати елементи. У результаті через кілька секунд утворюється рівномірний нероз'ємний шов.
Під час зварювання поліпропіленових труб потрібно пам’ятати, що залежно від їхнього діаметра існує різниця в:
- глибині зварювання – наскільки глибоко труба входить у фітинг;
- часі нагрівання в паяльнику;
- часі витримки;
- часі охолодження.
Наприклад, якщо ви вирішили купити поліпропіленові труби найпоширенішого розміру – діаметром 20 мм, то вони зварюються на глибину 14 мм, плавляться протягом 5 секунд, утримуються 4 секунди та повністю охолоджуються ще за 3 секунди. А якщо діаметр 40 мм, то глибина зварювання становитиме 21 мм, час плавлення – 12 секунд, час зварювання – 6 секунд, а повного охолодження – 4 секунди. Чим більший розмір, тим більше часу потрібно. Необхідні часові інтервали для кожного діаметра можна дізнатися в описах труб або в інструкції до зварювального апарату.
Оскільки існує значна залежність від нагрівання та часу, на процес зварювання впливає температура навколишнього середовища. Тому планувати монтаж і заміну труб такого типу потрібно на той час, коли температура в місці роботи буде вищою за 5 °C. В іншому випадку зазначені часові інтервали будуть неточними.
Крім того, пам’ятайте, що поліпропілен сильно подовжується під час нагрівання. Враховуйте це під час монтажу довгих ділянок та планування кріплень – не можна допускати деформації внаслідок нагрівання. Це необхідно враховувати навіть попри те, що в системах опалення використовується армований поліпропілен.
Типи з’єднань трубопроводів із поліетилену
Відмінність поліетиленових труб полягає в тому, що вони гнучкі й постачаються бухтами. Тому коли прокладаються трубопроводи опалення, можна зменшити кількість стиків. У деяких місцях можна просто зігнути трубу під потрібним кутом, якщо вдається забезпечити радіус, допустимий виробником. Гнучкими будуть навіть армовані труби, які й використовуються для опалення. Тому такий матеріал застосовується для прокладки контурів теплої підлоги без жодного стику в стяжці підлоги. Але також він використовується й для розводки опалення. Як і інші полімерні труби, поліетиленові подовжуються під час нагрівання, і це необхідно враховувати під час монтажу.
Поширені два способи з'єднання поліетиленових труб:
- Прес-фітинги. Забезпечують нероз’ємне з’єднання, яке можна монтувати приховано, оскільки обслуговування ніколи не потрібне. Часто використовуються для підігріву підлоги, монтажу в штробах. Потрібен спеціальний інструмент – прес-щипці та відповідні насадки до них – матриці.
- Компресійні фітинги. З'єднання виходить роз'ємним, і ніякі спеціальні інструменти не знадобляться – потрібні лише гайкові ключі відповідного розміру. Монтувати такий стик можна тільки у відкритому вигляді, оскільки іноді з'єднання ослаблюється і його потрібно підтягувати, щоб не допустити протікання. Так можна здійснити підключення панельного радіатора опалення, рушникосушки.
Труби під прес-фітинги можуть не підходити для компресійних, і навпаки. Тому важливо вивчити характеристики матеріалу. Крім того, деякі виробники труб передбачають власну систему з’єднання.
Як з'єднати поліетиленові труби за допомогою прес-фітинга
Перед з'єднанням трубу слід обрізати рівно, строго перпендикулярно. Прес-фітинг складається зі штуцера та гільзи. Штуцер одним боком вставляється всередину труби, а гільза зверху спресовується прес-щипцями. Важливо вибрати матрицю для кліщів, яка підходить для наявних фітингів. Навіть фітинги одного й того самого розміру можуть бути розраховані на опресування різними матрицями. Тому вивчіть характеристики фітингів. Використання невідповідної матриці призведе до порушення герметичності з’єднання.
Важливо вставити штуцер у трубу до упору. Гільзи деяких фітингів оснащені оглядовим отвором, який дозволяє зрозуміти, що фітинг зайняв потрібне положення. Якщо вставити штуцер не до кінця, з’єднання буде ненадійним.
З досвідом можна «набити руку», і цей спосіб буде виконуватися легко та швидко. Часто застосовується для підключення систем опалення у Києві та інших населених пунктах у квартирах і будинках.
З'єднання поліетиленових труб за допомогою компресійних фітингів
Щоб з'єднати таким способом поліетиленові труби, також необхідно забезпечити рівний зріз. Іноді потрібно зробити фаску (ознайомтеся з інструкцією до фітинга). Порядок дій такий:
- надіньте гайку на кінець труби, де буде з’єднання;
- надіньте обтискне кільце, воно розташовується між гайкою та трубою;
- вставте штуцер у трубу до упору;
- підведіть гайку до обтискного кільця та закрутіть за допомогою гайкового ключа.
Занадто сильно затягнути гайку – не означає зробити краще. Від надмірного затягування матеріал труби пошкодиться, і з'єднання виявиться негерметичним. В інструкції до фітинга визначте відповідний крутний момент. Спочатку можна крутити динамометричним ключем, досвідчений майстер зазвичай досягає потрібного крутного моменту на дотик.
Способи з'єднання труб зі зшитого поліетилену
Зшитий поліетилен є таким же гнучким, і це поширені типи труб для опалення. Тому за їх допомогою облаштовують водяну теплу підлогу. Але вони також застосовуються й для організації розводки опалення з мінімальною кількістю стиків. На поворотах труба просто згинається з допустимим радіусом.
Ще одна властивість труби зі зшитого поліетилену – вона завжди прагне повернутися у вихідне положення. По-перше, це необхідно враховувати під час планування кріплень (так само як і теплове розширення), а по-друге, саме на цій основі реалізовано спосіб їх з’єднання – аксіальний фітинг. Але застосовуються й інші методи.
З'єднання труб зі зшитого поліетилену за допомогою аксіальних фітингів
Аксіальний фітинг схожий на технологію прес-фітингу, але є й відмінності. До властивостей такого з’єднання належать:
- з'єднання виходить нероз'ємним, тому при дотриманні технології монтаж можна виконувати прихованим способом, обслуговування не знадобиться;
- для виконання, крім матеріалів, потрібні спеціальні інструменти – експандер для розширення та інструмент для надягання гільзи (часто продаються в комплекті), зверніть увагу, що прес-щипці вже не потрібні.
Аксіальний фітинг на трубу надягають таким чином:
- Трубу відрізають перпендикулярно й акуратно, без задирок.
- На кінець труби надягають гільзу фітинга.
- Потім у трубу вставляється експандер. За його допомогою кінець труби розширюється.
- У розширений просвіт труби вставляється штуцер фітинга до упору.
- Після цього спеціальним інструментом насувається заздалегідь надіта гільза на штуцер. Матеріал труби стискається між штуцером і гільзою, утворюючи нероз'ємне з'єднання.
- Оскільки розширений матеріал труб опалення прагне прийняти колишню форму, він щільно обтискає штуцер фітинга.
Компресійні та прес-фітинги для труб зі зшитого поліетилену
Компресійні та прес-фітинги з трубами зі зшитого поліетилену також застосовуються, але рідше, ніж аксіальні. На прикладі поліетиленових труб ми розглянули технологію з'єднання, тому не будемо зупинятися на цьому детально. Однак пам'ятайте про таке:
- компресійні фітинги роз'ємні й монтуються відкрито, щоб підключити рушникосушки, батареї та інші прилади;
- прес-фітинги нероз'ємні, і допускається прихований монтаж;
- труби зі зшитого поліетилену підходять для прес-фітингів, але не підходять для компресійних, і навпаки;
- деякі виробники передбачають свої способи з'єднання.
Способи кріплення трубопроводів з металопластику
Металопластик – це окрема категорія труб зі своїми перевагами та недоліками. Однак детально зупинятися на способах з'єднання ми не будемо, оскільки це відбувається за допомогою фітингів, уже описаних вище, – компресійних та пресових фітингів. Відмінність полягає лише в тому, що металопластикові труби найчастіше з’єднуються саме за допомогою компресійних фітингів і монтуються з відкритим стиком.
У рідкісних випадках, якщо діаметр труби великий (понад 100 мм), доводиться використовувати спеціальне зварювання для формування стику (не тим приладом, який потрібен для поліетилену, а іншим). Але такі розміри в побуті зазвичай не використовуються.
Важливо також зазначити, що металопластикові труби можна з'єднувати за допомогою пуш-фітингів – без інструментів, просто вставивши фітинг у трубу та натиснувши. Однак таке з'єднання в системах опалення практично не застосовується, особливо при високому тиску.
З'єднання та монтаж сталевих труб опалення
Сталеві труби є різновидом металевих і мають істотні відмінності при з'єднанні. Основні способи – зварювання, різьблення, прес-фітинги, фланець. Розглянемо кожен із них. Вибираючи, яку трубу використовувати для опалення, віддавайте перевагу металевим, якщо потрібна підвищена міцність.
Зварювання сталевих труб
Зварювання або паяння – це найпоширеніший спосіб як з'єднати металеви труби опалення. Як очевидно, для зварювання потрібен спеціальний інструмент – зварювальний апарат. Найчастіше використовується дуговий – він компактний і зручний для такого виду робіт. З'єднання виходить нероз'ємним. Зварний шов потребує захисту від корозії, щоб він прослужив довше. Зварювання сталевих труб здійснюється наступним чином:
- Різання. Для початку сталеві труби обрізають у потрібному місці. Місце розрізу вирівнюють і очищають від іржі, фарби, бруду.
- Прихват. Перед тим як зварити систему опалення з металевих труб, їх з’єднують для стикування та виконують прихват зварюванням – вони фіксуються, щоб стик був нерухомим, але місце поки що не герметичне.
- Зварювання. Після прихвачування виконується зварювання – місце стику проварюється по всьому колу, що забезпечує герметичність. Іноді для забезпечення надійності використовується кілька шарів зварних швів.
Під час монтажу опалення зі сталевих труб за допомогою зварювання є свої особливості:
- фітинги не потрібні, труба до труби з’єднується без них;
- можна виконати не тільки пряме з'єднання труб, але й кутове, а також трійник, і теж без фітингів;
- не обов’язково, щоб зріз труби був перпендикулярним, головні вимоги – чистота та ідеальне збігання зрізу однієї труби з іншою.
Різьбове з'єднання сталевих труб опалення
Для виконання різьбового з’єднання сталевих труб знадобляться:
- Інструмент для нарізання різьби, що відповідає діаметру труби.
- Фітинги відповідної форми та діаметра.
- Ізоляційний матеріал – сантехнічна стрічка, нитка, паста або герметик. Для опалювальних труб слід використовувати лише термостійкі ізолятори.
З'єднання здійснюється легко. Зараз продаж термоголовки для радіаторів найчастіше продаються під різьбу, і спосіб підключення аналогічний. Трубу відрізають у потрібному місці та нарізають на ній різьбу за допомогою надійного інструменту. Потім наносять обраний герметик і закручують фітинг. Для необхідного затягування слід використовувати гайковий ключ. Перетягувати не варто – можна зірвати різьбу навіть на сталевій трубі. З’єднання виходить розбірним, але ізоляційний матеріал потрібно міняти під час повторного складання.
Фланцеве з'єднання
Фланець – це майданчик, перпендикулярний осі труби на її кінці. У фланці є отвори. Відповідна частина, до якої приєднується труба, також має фланець з отворами в тих самих місцях. Поверхні (фланці) притискаються одна до одної через герметизуючу прокладку і через отвори скріплюються за допомогою болтів, шайб і гайок.
Таке з'єднання використовується на трубах великого діаметра. У побутових системах воно може знадобитися для підключення циркуляційного насоса для опалення, ввідної запірної арматури тощо. З'єднання розбірне, але часто під час демонтажу потрібна заміна прокладки.
Для реалізації такого з’єднання знадобляться:
- труби з фланцем, а якщо фланця немає, то його можна встановити методом зварювання;
- герметизуючий матеріал для прокладки між фланцями, зазвичай гумовий, обов’язково термостійкий;
- кріплення – болти, гайки, шайби відповідного діаметра;
- з інструментів потрібні лише гайкові ключі.
Прес-фітинги для сталевих труб
Сталеві труби можна з'єднувати за допомогою прес-фітингів, але тут є кілька особливостей. По-перше, не всі труби для цього підходять, а лише ті, для яких виробник заявляє про можливість використання прес-фітингів. По-друге, для сталевих труб прес-фітинги повинні бути спеціальними, для полімерних вони не підійдуть.
Пресові кліщі також зазвичай доводиться використовувати спеціальні, а не ті, що призначені для полімерів. І у них теж є різниця в матриці, яка повинна відповідати гільзі. Зазвичай таким способом з'єднують труби малого діаметра.
Види трубних з'єднань для міді
Мідь – це інший вид металу, який для опалення кращий за сталь, хоча й дорожчий. Застосовуються ті самі види з’єднань труб під час монтажу трубопроводів – пайка, компресійні та пресові фітинги. Детально розглядати з'єднання за допомогою фітингів ми не будемо – технологія та сама, тільки матеріали та інструменти потрібно підібрати відповідно до вимог міді. А на пайці варто зупинитися.
Капілярне паяння для з'єднання мідних труб
Капілярне паяння може бути м’яким і твердим. М’яке використовується найчастіше, у ньому застосовується припій, що плавиться при температурі до 450 °C. Тверде паяння вимагає температури вище 450 °C і в побуті застосовується рідше.
На відміну від зварювання сталевих труб, паяння мідних вимагає фітингів. Процедура така:
- Трубу обрізають строго перпендикулярно. На місці зрізу видаляють задирки та зачищають до шару міді – мідні труби окиснюються, і ця процедура видаляє шар оксиду, що заважає пайці. Зачистці також піддається внутрішня частина фітинга.
- Кінець труби та внутрішня частина фітинга обробляються флюсом. На трубу надягають фітинг, який монтується із прозором. Флюс запобігає окисненню міді під час нагрівання.
- Фітинг і труба прогріваються за допомогою пальника. Потім на краї з'єднання наноситься припій, який розплавляється в просторі між трубою та фітингом. Після охолодження в природних умовах утворюється герметичне нероз'ємне з'єднання.
Зверніть увагу, що припій не плавиться окремо, він плавиться на трубі завдяки тому, що вона попередньо нагріта.
Що краще – пайка чи опресування труб фітингами для міді? Вирішувати потрібно залежно від багатьох факторів – параметрів трубопроводу, умов експлуатації, виду міді, діаметра.
Якими фітингами здійснюється з'єднання труб опалення
Вибираючи труби для опалення, які бувають, фітинги для них також потрібно знати. Майже всі способи з'єднання здійснюються за допомогою них. Ми розглянули конструкції та способи встановлення різних видів фітингів. Але фітинги відрізняються й за іншими параметрами – кількістю точок підключення та спрямованістю. Вони можуть бути:
- муфти – дві точки підключення, прямий напрямок;
- кутові фітинги – дві точки підключення, поворот на 45°, 90°;
- трійники – три точки підключення, дві прямі, одна перпендикулярна;
- хрестовики – чотири точки підключення, по дві перпендикулярно одна до одної.
Фітинги застосовуються, коли потрібно з'єднати трубу з трубою, з'єднати труб різних діаметрів або матеріалів, під'єднати трубу до приладу. Тому фітинги можуть відрізнятися за типом точки підключення. Одна точка може бути призначена для з'єднання з трубою – під пайку, зварювання, опресування, а друга – з приладом або трубою іншого типу, із зовнішньою або внутрішньою різьбою. Другий варіант – це комбінований фітинг. Найзручніший для правильного підключення радіаторів та іншої стаціонарної техніки комбінований фітинг – це «американка». Він дозволяє роз’єднувати та з’єднувати стик без обертання труби та приладу.
Ми розглянули, як виконати нероз’ємне та роз’ємне з’єднання труб, виготовлених із різних матеріалів. З’ясували, які інструменти для цього потрібні та які особливості має той чи інший спосіб.
